Помилки укладки керамічної плитки, які псують ремонт

Коли в оформленні інтер’єру мають місце помилки, спрацьовує індикатор недосконалості. Коли бачиш ляпи, допущених під час ремонту, немов вмикається червоний вогник, який повідомляє – гармонія порушена. Зокрема, дорого обходяться помилки при укладці керамічної плитки.

Здається, немає нічого складного у цьому процесі. Однак, камінь спотикання легко знайти у будь-якому процесі. Як сказав великий Пушкін, досвід - син важких помилок. Сперечатися з цим твердженням – безглузде заняття, тому просто скористаємось універсальною мудрістю.

Розпочинаючи ремонт, насамперед варто познайомитися з досвідом спеціалістів, які знаються на секретах ремонтних робіт та діляться досвідом. Помилки, пов’язані з укладкою плитки, легко можуть зіпсувати остаточний вигляд інтер’єру, а можливість виправити їх є далеко не завжди. До того ж, жити із цією недосконалістю доведеться тривалий час. 

Укладка керамічної плитки – основні етапи

Якщо робочий процес розділити на окремі етапи, він буде зрозумілішим та простішим у виконанні. Цей етап має назву - планування. Які пункти повинен містити план ремонтних робіт?

1. Вибір керамічної плитки.

Правильно вибрати матеріал для укладки – важливий етап. Достатньо виконати кілька пунктів.

Купити керамічну плитку, яка підходить для конкретного приміщення

Технічні параметри вказуються у документації, яку виробники додають до власної продукції.

Перший критерій класифікації керамічної плитки – сфера застосування:

- напільна;

- настінна;

- універсальна. 

Другий критерій стосується умов експлуатації, при яких керамічна плитка буде стійкою до впливу вологи, абразивних речовин (наприклад, пісок у холі), перепаду температур, постійного забруднення та механічного навантаження на напільне покриття.

Для настінного покриття всередині приміщення підходить керамічна плитка, призначена для оздоблення стін.

Для ванної кімнати або кухні перевагу варто надати вологостійким матеріалам із гладкою поверхнею – наприклад, глянсовою. Глянець взаємодіє зі світловими потоками, візуально розширюючи приміщення, легко очищується від забруднень за допомогою простих миючих засобів.

Для напільного покриття у приміщеннях зі специфічними умовами експлуатації підходить керамограніт, який виготовляється за особливою технологією. Плити піддають випалу при високій температурі та під високим тиском. Врешті решт, щільність поверхні та відсутність пор гарантують низький коефіцієнт поглинання вологи та підвищену міцність покриття. 

Маркування керамограніту містить:

- показник зносостійкості (PEI I-V), який вказує, на які умови експлуатації розрахований матеріал (I-II – низька стійкість до стирання, краще ходити у м'яких капцях або босоніж; III – підходить для передпокою у житлових приміщеннях, невеликих офісів; IV-V – висока стійкість до зносу, витримає навантаження у супермаркеті, кафе або ресторані;

- наявність покриття проти ковзання позначається комбінацією латинської літери R та цифр від 9 до 13 – в залежності від цифри плитку можна використовувати у ванній кімнаті, біля басейнів та навіть на мокрих сходинках, що ведуть до води;

- морозостійкість – гарантує, що низькі температури не зашкодять покриттю на балконі або терасі;

- ректифікація – процес обрізки кромки, завдяки якому плити в одній лінійці мають рівні краї та не відрізняються за розміром, а шов при укладці може бути мінімальним – 1,5-2 мм.

Останній показник має відношення до будь-якої керамічної плитки. Рівні краї не завжди - перевага. Імітації натурального каменя із потертістю, зістареної деревини, металу зі слідами патини природніше виглядають з ледве помітними нерівностями по краях.

Клей та затірка мають власний набір набор характеристик, які повинні відповідати плитці та умовам експлуатації.

Колір затірки залежить від обраної плитки. В одному випадку краще підібрати затірку у тон із плиткою, а в іншому – за контрастом. 

Вибір клею повинен спиратися на певні орієнтири:

- технічні характеристики плитки (вид, формат, здатність до адгезії – схопленню із розчином);

- особливості основи, на яку укладатиметься плитка – вологостійкість та схильність до деформації;

- умови експлуатації (система "тепла підлога", зовнішнє застосування, "мокрі" та слизькі зони – ванна кімната, різні зони басейну).

Наприклад, керамограніт – дуже щільний матеріал, тому потрібно придбати клей з високою адгезією, щоб поверхні добре схопились, не зважаючи на відсутність пор на поверхні.

2. Перевірка приміщення – основа для укладки, паралельність стін.

Щоб напільне та настінне покриття виглядало ідеально та прослужило якомога довше, необхідно підготувати основу для укладки.

Підлога та стіни можуть мати нерівності. Нерівна поверхня – не єдина вада. Стіни можуть бути не паралельними або розширюватися доверху. Останній дефект спеціалісти називають – завалений кут.

Недоліки геометрії приміщення можна виправити за допомогою штукатурки, а можна використати декоративні прийоми. Наприклад, розчинити "завалений кут" світлою плиткою, поєднуючи її із аналогічною плиткою іншого, більш яскравого кольору. 

Варто заздалегідь зробити віртуальну розкладку плитки з урахуванням товщини швів. Якщо після укладки плитки у ряд залишається невеликий простір, який займає не більше 20 % ширини плитки, краще переглянути розкладку.

По-перше, можна змінити спосіб укладки плитки, в залежності від її форми та формату.

Якщо підрізка неминуча, застосуйте декоративний прийом. Наприклад, стикування у куті дрібних фрагментів обрізаної плитки, які разом утворюють геометричну фігуру. 

По-друге, зміни стосуватимуться розміру стіни, який коригується за допомогою штукатурних робіт або каркасної конструкції.

На випадок, якщо зміна способу укладки та корекція розміру стіни – не варіант, у досвідчених дизайнерів у запасі залишається декілька цікавих рішень.

1. Укладка плитки до середини стіни, а другу половину стіни пофарбувати.

Підключіть фантазію й підбір кольору перетвориться на захопливу подорож. До того ж, у вас з'явиться можливість комбінувати кольори та відтінки, вибирати цікаві предмети інтер’єру. 

2. Робота із плиткою зі складним кольоровим орнаментом.

Стіну ділять навпіл, а укладку починають з середини. У такому випадку, зайвий простір можна "розкидати" й з двох боків ряду зробити однакові вставки з підрізаної плитки. 

3. Комбінація плитки двох форматів – наприклад, плитка "кабанчик" та мозаїка.

Плитка різних розмірів та різного кольору додасть до інтер’єру додатковий дизайнерський мотив. 

4. Зміна напрямку укладки плитки.

Якщо плитка не заповнює стіну без підрізки горизонтально, варто спробувати вертикальну або діагональну укладку. А можливо, повернути модулі під кутом? Як правило, кут повороту складає 45 або 90 градусів. 

5. Й останній варіант – вставки між плитками.

Вставки між плитками дозволять "ліквідувати" зайвий простір. Найчастіше використовують металеві вставки – хромовані, із позолотою. Вставки зі скла – більш складний, але дуже виразний варіант. 

В нашому магазині plitka.kiev.ua можна не тільки придбати керамічну плитку та будівельну хімію для підготовки основи та укладки, але й отримати консультацію у наших менеджерів!