Керамограніт або керамічна плитка: особливості вибору

ЗМІСТ:

1. Основні види керамічної плитки

1.1. Монокоттура - плитка одинарного випалу

1.2. Монопороза: головні переваги та недоліки

1.3. Бікоттура - плитка подвійного випалу

2. Керамограніт: технічні характеристики та застосування

1. Основні види керамічної плитки

Сучасний світ керамічної плитки відрізняється широким асортиментом матеріалів, які призначені для оздоблення інтер’єрів та/або зовнішнього застосування. 

Нафото: настінна плитка Almera Ceramica Current Pearl (Іспанія)

Зовсім нещодавно споживачі надавали перевагу облицювальним кахлям, не маючи жодної альтернативи.

Властивості керамічної плитки залежать від висхідної сировини та технології виробництва.  Існує три види керамічної плитки:

- монокоттура;

- монопороза;

- бікоттура.

1.1. Монокоттура – плитка одинарного випалу

Біла глина, яка складає основу сировинної суміші для виготовлення монокоттури, містить великий відсоток закису заліза. Бездоганна якість білої глини – обов’язкова умова технології виготовлення плитки з одинарним випалом.

Технологічний процес монокоттури відбувається у декілька етапів:

- підготовка сировини;

- подача за допомогою дозаторів у прес-форми;

- пресування під тиском – близько 400 кг / кв. см;

- просушування;

- нанесення глазуруіз обраним малюнком;

- випал при температурі близько 1200 градусів.

В підсумку виробник отримує міцну плитку із коефіцієнтом поглинання вологи близько 3 %, яка призначена для напільної та настінної укладки. В асортименті провідних виробників трапляється також монокоттура для зовнішнього застосування. 

На фото: плитка одинарного випалу (монокоттура)

Для підлоги монокоттуру використовують тільки у місцях з помірним навантаженням. Для стін у кухні або ванній кімнаті монокоттура – гарний вибір. Однак, для лазні або території біля басейну цей вид плитки не підійде.

Щільність тіла плитки безпосередньо пов’язана зїї морозостійкістю. Вода потрапляє у пори, якщо вони є, а в умовах низької температури відсирілі ділянки замерзають та піддаються розширенню. Врешті решт в тілі плитки виникають тріщини.

Шар глазурі на монокоттурі відрізняється стійкістю до зносу. До того ж плитка може бути досить тонкою – 6 мм.

Формат плитки одинарного випалу: від найдрібнішого (10х10 см) до великого (100х100 см).

1.2. Монопороза: головні переваги та недоліки

Монопороза – це ще один вид плитки, яка в процесі виробництва проходить через випал тільки один раз.

На відміну від монокоттури, у технології виробництва монопорози використовується біла глина із високим вмістом карбонатів.

Родовища, де видобувають білу глину із таким складом, здебільшого знаходяться у Німеччині та Франції. З карбонатної глини отримують оздоблювальний матеріал, який відрізняється досить високим коефіцієнтом поглинання вологи (до 15 %). З цієї причини монопороза підходить тільки для укладки всередині приміщень, де не має місця підвищена вологість. Компенсувати наявність пор та недостатню міцність дозволяє велика як для плитки товщина – близько 12 мм. 

На фото: настінна плитка Cersanit Rubi (монопороза)

Завдяки тонкому шару глазурі на плитку, виготовлену за технологією монопорози, не складно нанести будь-який декор – аж до текстури мармуру. Однак, тонка глазур дуже вразлива, тому потребує обережної експлуатації.

До недоліків монопорози належить також необхідність ідеальної підготовки стіни до укладки.

1.3. Бікоттура – плитка подвійного випалу

Технологія виробництва бікоттури передбачає використання червоної глини, родовища якої широко розповсюджені в усьому світі. Виробництво бікоттури відбуваються у декілька етапів:

- підготовка сировинної суміші;

- формовка тавипал при температурі близько 1000 градусів;

- нанесення глазурі;

- повторний випал.

Виробники використовують два види глазурі:

- матова;

- глянсова.

Високий процент поглинання вологи (близько 10 %) свідчить про пористий матеріал, який не витримує великого навантаження. Однак, технічні характеристики плитки дозволяють витримувати вплив на поверхню побутової хімії, яка зазвичай використовується для очистки плитки. 

На фото: керамічна плитка Imola Antiqua (бікоттура)

Головні переваги бікоттури:

- легка;

- коштує дешевше;

- розмаїття дизайну поверхні, в тому числі об’ємний.

Бікоттура широко розповсюджената використовується для настінного оздоблення у ванній кімнаті, передпокої, кухні.

В нашому магазині plitka.kiev.ua запропонований широкий асортимент керамічної плитки від провідних виробників, яка виготовлена за різними технологіями.

2. Керамограніт: технічні характеристики та застосування

Керамограніт, як і клінкер, вважається дуже міцним та довговічним матеріалом. За однією з версій походження керамограніту, надміцна плитка із поглинанням вологи не більше 0,5 % та великою міцністю вперше зійшла з конвеєра внаслідок помилки. В підсумку випадкове порушення технології виробництва плитки призвело до кардинальних змін в світі керамічного оздоблення. 

На фото: керамограніт Almera Ceramica Ceppo di Gre (Іспанія)

Секрет міцного керамограніту дуже простий – пресування під впливом великого тиску (близько 500 кг / кв. см) тавипал в умовах високої температури (близько 1400 градусів).

В 2012 році цифрову технологію друку було адаптовано до керамічної промисловості. З’явилась можливість створювати імітації текстури різних порід каменя та дерева, металу та бетону. Дизайн керамічної плитки доповнився великим розмаїттям імітацій натуральних матеріалів.

Основні види керамограніту:

- гомогенний або профарбований у масі

Завдяки зносостійкості матовий керамограніт рекомендують для укладки у громадських місцях із високою прохідністю, на комерційних майданчиках (супермаркети, торгівельно-розважальні центри). Навіть через тривалий період експлуатації потертостей не видно, оскільки керамограніт профарбований по усій товщині плитки. 

На фото: гомогенний керамограніт APE Ceramica Pacific Blue

- глазурований керамограніт (матовий та глянсовий)

Цей вид керамограніту виготовляється за тією ж схемою, що й глазурована плитка. Перед випалом на сформовані плашки наноситься глазур.

Різноманітність декоративних рішень, в тому числі імітації текстури натуральних оздоблювальних матеріалів (дерево, мармур, камінь, метал, бетон), перетворює глазурований керамограніт у фаворіти. 

На фото: глазурований керамограніт Cersanit Ashenwood

- полірований керамограніт

Під час полірування невеликий шар плитки зрізається, щоб надати поверхні блиску.

У гарного оздоблювального матеріалу існують й недоліки. Полірування додає поверхню плитки пористості, тому застосовувати полірований керамограніт у напільному оздобленні кухні не рекомендується. Тут підлога постійно забруднюється. 

На фото: полірований керамограніт Almera Ceramica Rodas

- сатинований керамограніт

Перед випалом на плитку наноситься шар мінеральних солей із різною температурою плавління, завдяки чому поверхня під час потрапляння променів світла на неї переливається та блікує.

Сатинований керамограніт за міцністю та зносостійкістю аж ніяк не поступається матовому неполірованому та використовується у місцях із великим навантаженням на напільне покриття. 

На фото: сатинований керамограніт Opoczno Rovena

- lappato або наполовину полірований керамограніт

Напівполірований керамограніт виглядає витончено завдяки поєднанню полірованих та шорстких матових ділянок. Зносостійкість висока, підходить для різних приміщень – від ванної кімнати, кухніта до вітальні.

На фото: керамограніт Almera Ceramica Halden (lappato)

- структурований або рельєфний керамограніт

Рельєфи та випуклі лінії на поверхні виглядає ефектно. У деяких випадках рельєф на поверхні плитки надає інтер’єру особливий шарм.

Текстура структурированной плитки при потраплянні води не ковзає, тому ідеально підходить для ванної кімнати, але на кухні очистка рельєфної плитки від забруднень буде складною. 

На фото: структурований керамограніт Baldocer Asphalt

В нашому магазині plitka.kiev.ua керамограніт запропонований у широкому асортименті.