Як укласти плитку

 

Обираються на довгі роки керамічна плитка, керамограніт або мозаїка. Погодьтеся, що процес фарбування стін або поклейки шпалер займає менше часу, але і результат не такий довговічний, як використання керамічної плитки. 

Правильний вибір плитки тарозрахунок

Потрібно правильно вибрати керамічну плитку. Щоб розміри керамічної плитки гармонійно поєднувалися з площею приміщення існують певні правила. Наприклад, якщо широка кімната з низькими стелями, то плитку краще укладати вертикально, таким чином збільшивши висоту стелі. А у вузькому з високими стелями приміщенні краще виклеювати керамічну плитку горизонтально. Така укладка візуально розширить приміщення і зробить стелю нижче. Панно, декори та бордюри, ідеально створені в колекції виробником, можуть стати вишуканою родзинкою інтер'єру. Також потрібно заздалегідь візуалізувати, чим буде закінчуватися верхній ряд плиток, і як вони будуть поєднуватися та примикати до сантехнічних виробів у ванній кімнаті або в кухонному приміщенні.

Тому спочатку головне правильно обрати керамічну плитку і точно розрахувати кількість купленого матеріалу, щоб вистачило на ту площу, яку ви хочете оформити керамікою і щоб було декілька штук запасу на заміну, брак або тріщини.

До речі, варто знати, що ширина і довжина приміщення не завжди кратні кількості плиток в упаковці, тому будьте готові до того, що плитку іноді потрібно буде підрізати. 

Підготовка основи під плитку

Обов'язково важливо ретельно підготувати основу стіни перед укладанням керамічної плитки, так як від якості підготовки поверхні буде залежати результат: час служби керамічної плитки і її естетичні характеристики. Всі загальноприйняті в будівництві поверхні можуть бути основою для укладання плитки: залізобетон, бетон, цемент, цегла, фанера, дерево, скло, метал, керамічні поверхні...

Далі слід видалити старе покриття і переконатися, що старий розчин під ним ще досить надійний. Також важливо вирівняти поверхню: на нерівну поверхню якісно покласти плитку, а особливо мозаїку, однозначно не вийде.

По-друге, важливо правильно підготувати основу під поклейку плитки. А це значить треба вирівняти стіни так, щоб не було тріщин, вибоїн або сколів, які при наклеюванні плитки можуть повторити ці ж тріщини на плитці, відшаруванням клею з плиткою від основи. 

Звичайно, клей для плитки зможе впоратися з нерівною поверхнею до 5-7 мм, а великі тріщини або відколи доведеться зашпаклювати і обштукатурити. Зараз у будівельних магазинах для цього представлено багате розмаїття готових штукатурних розчинів і сумішей. А ті майстри, які вже не раз робили ремонт і клеїли керамічну плитку, можуть і знають, як виготовити цементно-піщану суміш самостійно. 

Але перш ніж штукатурити поверхню, треба її прогрунтувати. На зашпаклевану і гладку стіну наносяться неглибокі насічки для того, щоб клей краще схопився. І фахівці настійно радять грунтувати основу, на яку буде наклеюватися плитка. Якщо раптом ви вирішите заощадити або забудете нанести ґрунтівку, то результат не змусить себе чекати: відшарування плитки з клеєм, погіршення технічних характеристик клею, який може стати не таким міцним, як хотілося б. Можливе відшарування гідроізоляції у вигляді масляних плям.

Щоб такого не було, рекомендуємо ретельно підбирати і грунтувати основу, на яку буде клеїтися плита.

Щоб уникнути прояву грибка радимо не наносити гідроізоляцію на основу всередині приміщень у ванній кімнаті та на кухні. 

Також не варто наносити гідроізоляцію на основу зовні будинку (сходинки, цоколь, терасу).

Деформаційні шви, які можуть виникнути, згідно з проектом, радимо ретельно закрити, щоб уникнути відколів, тріщин і ряду інших деформаційних проблем з керамікою. 

Також важливо застосовувати той клей, який відповідає обраній керамічній плитці або керамограніту. Наприклад, для плит великих форматів використовується зовсім інший клей, ніж для невеликих розмірів кераміки. При недотриманні цих умов можуть виникнути відшарування, тріщини плити, здуття... 

Перш ніж наносити клей на основу стіни або на плитку дуже радимо подивитися, як це роблять професіонали за допомогою спеціальних інструментів, щоб шар клею був не більше 10 мм за один раз і без так званих у будівельників «ляпух».  

Краще всього наносити клей на основу тонким шаром спеціальним шпателем «під гребінку».

Відстань міжплиточних швів, особливо для плит великих форматів, має бути не менше 2 мм. 

Обов'язкове нанесення герметика на стики вертикально і горизонтально покладених плит, який відповідає даному приміщенню, щоб уникнути прояву тріщин.

Одним з частих питань по закінченню робіт стає використання затирки. Після наклеювання плитки бажано ретельно оглянути кожен шов, переконатися, що в них відсутні надлишки клейової суміші і немає ямок. Якщо такі моменти є, варто взяти відрізок проводу трохи більший за діаметром, ніж товщина міжплиточних швів, прикласти його по довжині шва і трохи вдарити гумовим молотком або просто притиснути рукою. 

Після остаточного застигання клею настає завершальний етап - затирка швів. Суха затирочна суміш - фуга, розводиться водою. Важливо наносити якісну затирку на міжплиткові шви і не додавати велику кількість води. Якщо ж води з якоїсь причини буде більше, ніж написано в інструкції, то затирка з часом стане обсипатись, або колір потьмяніє, або частково фуга втратить свої властивості. 

Колір затирки залежить від ваших уподобань. У класичному варіанті він підбирається під основний тон керамічної плитки або можна зіграти на контрасті темного і світлого кольорів плитки і фуги. Отже, після визначення кольору затирки, міжплиткові шви ретельно очищають від застиглого клею, і гумовим шпателем у них втирається затирка.

І ось коли фуга трохи затверділа, тоді плитка ретельно протирається сухою ганчіркою або м'якою щіткою. І вуаля, ваша робота закінчена! Нехай плитка прослужить довго, зберігаючи колір, малюнок, приосячи естетичне задоволення в приміщенні!